###Карпати - Шахтар 0:5. Не судіть і не судимі будете ###

Украина. Львов. Стадион "Украина". 15 000 зрителей

Главный арбитр: Юрий Вакс (Симферополь)

Ассистенты: Валерий Давыдов (Кременчуг) ,Андрей Литвин (Киев)

"Карпаты" - "Шахтер" 0:5

Голы: Коста 23 (пен.), Фернандиньо 58 (пен.), Селезнев 65, Селезнев 67, Мхитарян 75"Карпаты": Тлумак, Милошевич, Ощипко, Худобьяк, Голодюк (Озаркив 73), Кополовец (Гурули 68), Балажиц, Ткачук, Гирский, Лукас (Петривский 87), Батиста"Шахтер": Рыбка, Кучер (Хюбшман 74), Фернандиньо (Дентиньо 76), Виллиан, Шевчук, Степаненко, Селезнев (Адриано 68), Коста, Мхитарян, Срна, РакицкийПредупреждения: Тлумак 23, Голодюк 57, Милошевич 58, Батиста 71 - Селезнев 27

На відміну від попередніх матчів проти «Шахтаря», поєдинок 18-го туру не викликав особливого інтересу в місцевих уболівальників. Здавалося, що на стадіон більше намагаються потрапити мешканці сусідніх областей, аніж самі львів’яни. Вони ніби відчували, що нічим хорошим для «Карпат» ця гра не закінчиться.

У Павла Кучерова перед грою були просто таки катастрофічні втрати. До тих, хто травмований вже давно, долучився Артем Федецький. Правда, грати він не міг не через травму, а через пункт угоди між «Шахтарем» та «Карпатами». А якщо зважити на те, що саме Артем був ключовою фігурою атаки «зелено-білих» в останніх матчах, можна зрозуміти Павла Кучерова. Андрій Тлумак захищав ворота, у центрі оборони грала вже звична пара Мілошевіч – Балажіц. Борха цього разу залишився в резерві, а на лівому фланзі захисту з’явився Ігор Ощипко. Праворуч розташувався Степан Гірський. У центрі поля діяло звичне тріо хавбеків Худоб’як, Голодюк, Ткачук, а проблему нападу Кучеров вирішив, точніше, спробував вирішити так: Лукас, Батіста, Кополовець.

Мірча Луческу випустив, як він сам сказав, бійців. Володіння Рибки охороняли Срна та Шевчук на флангах, Ракіцький та Кучер у центрі. Фернандіньо та Степаненко склали пару опорників, трохи вище розташувалася найсильніша ланка донеччан – Вілліан, Мхітарян, Дуглас Коста. Вістря атаки Мірча Луческу довірив Євгену Селезньову.

Початок матчу десь наштовхував на думку, що 15 тисяч уболівальників стануть свідками некислого видовища. Команди відповідали атаками на атаку, але у «Шахтаря» виходило краще. На стартових хвилинах найактивнішим був правий фланг гостей. Срна безперешкодно отримував м’яча і далі вже розпоряджався ним на власний розсуд. Ощипко намагався перекривати вільні зони, однак допомоги від Лукаса практично не було. Іспанець не боровся і лише поглядом проводжав суперника, який пролітав по його флангу. Правда, коли вже він отримував м’яча то ситуація одразу ж загострювалася. Але після одного-двох обіграних опонентів, Лукас виконував свій фірмово-засмальцьований фінт, який, при бажанні, змогли вже вивчити усі захисники Прем’єр-ліги. Відповідно, м’яч втрачався і «Шахтар» переходив в контратаку. З тактичної точки зору «Карпати» грали на руку гостям. Розташувавши редутну лінію між власним штрафним і центральним колом, «зелено-білі» зробили «Шахтарю» подарунок у вигляді вільних зон. Для Вілліана, Дугласа та Мхітаряна – це справжнє щастя. І ще – коли «Шахтар» наступав, «Карпати» не намагалися зупинити суперника в районі центру поля, а відходили до штрафного, даючи гравцю з м’ячем час та простір для продовження атаки. Натомість донеччани агресивно зустрічали суперника вже у районі центрального кола, демонструючи при цьому солідний пресинг. Ясно, що за таких умов, «Карпати» часто бракували свої атаки обрізками та просто невдалими пасами. Якщо гравці «Шахтаря» знаходили партнерів точними низовими перадачами, то львів’яни чомусь піднімали м’яча на рівень коліна. Відповідно, на те, щоб обробити круглого треба був час, тому атаки гальмувалися – суперники швидко перекривали опонентів.

У першому таймі «Карпати» лічені рази загрожували воротам Рибки, а гольових моментів не було зовсім. «Шахтар» в атаці діяв значно агресивніше. Окрім того, за рахунок вдалих індивідуальних дій, донеччани розвивали наступ з оригінальними передачами, які важко було прочитати. Один з таких пасів закінчився для «Карпат» голом. Дуглас Коста миттєво оцінив ситуацію, побачив ривок Селезньова і класно накотив йому на хід. Захисники не встигали його нейтралізувати, тож на форварда вилетів Тлумак. Зіткнення, падіння, пенальті… Не так давно, за схожих обставин зіткнулися форвард «Динамо» Роман Зозуля та карпатівський воротар. Суддя розцінив епізод на користь львів’ян і показав Зозулі жовту картку за симуляцію. Це вже було друге попередження для динамівця. Цього разу жовту картку отримав Тлумак. Але якщо кількадесят разів переглянути повтор, то можна дійти до висновку, що кіпер не чіпав Селезньова. Так, контакт був, але швидше за все, нападник «Шахтаря» сам зачепився за груди Тлумака (хоча тут, як і в будь-якій іншій спірній ситуації, буде дві думки). У судді Юрія Вакса повтору не було, йому довелося приймати рішення на місці. Переконування воротаря «Карпат» у тому, що він не винний, не справили на арбітра належної реакції. Пенальті і крапка. Дуглас Коста пробив бездоганно – 0:1.

Буквально за хвилину рахунок міг збільшитися. Гірники в черговий раз вискочили з-за спин карпатівських оборонців – Дуглас Коста пролетів просто до лінії поля, але встиг в останню мить виконати простріл на Мхітаряна. Йому вже ніхто не заважав, але Генріх примудрився влучити у перекладину, хоч ворота були порожніми. Мхітарян та Коста знову розірвали оборону «Карпат» за хвилину до свистка на перерву. Бразилець дуже тонко віддав передачу партнеру, який опинився перед самотнім Тлумаком. Міг він бити сам, але не пошкодував передачі для Селезньова – той вже закотив м’яча у порожні ворота. Але радіти Євгену не довелося – боковий суддя підняв прапорець і зафіксував офсайд, якого, насправді, не було і близько…

Ще один шанс забити Мхітарян втратив вже на початку другого тайму. Цього разу вірменину асистував Срна. Тлумак встиг зреагувати на удар і відбив м’яча на Селезньова, але забити останньому завадив гострий кут. «Шахтар», безперечно, виглядав краще, але й «Карпати» мали кілька непоганих нагод, однак ані Батіста, ані Лукас ними не скористалися. Ключовий момент в матчі трапився на 55-ій хвилині. Мхітарян знову продерся повз оборону «Карпат» і з незручної позиції пробив по центру воріт. Тлумак з ударом впорався, але ніхто з захисників не встиг випередити Фернандіньо, який грудьми скинув м’яча собі на хід, а тільки-но він опустився на землю, спробував його не то зупинити, не то прокинути далі. Якби там не було, але круглий влучив у лікоть Мілошевічу і суддя знову показав на точку. Як і в першому випадку, ситуація спірна. Карпатівці були шоковані таким рішенням судді і почали вимагати пояснень, намагалися залучити до переговорів бокового арбітра, але Вакс не реагував ні на що.

От що цікаво – за останні 5 років, «Шахтар» провів у Лізі чемпіонів більше ніж 40 матчів. І лише три рази у цих поєдинках судді призначали пенальті у ворота суперників донеччан. У 2006 Елано забив у ворота «Легії», у 2007 Лукарелі «Бенфіці», у 2010 Дуглас Коста «Бразі». І все.

Мабуть, більшість українських уболівальників погодиться: якби такий випадок мав місце у Лізі чемпіонів, «Шахтар» не бив би пенальті. Але у нас, тут, зовсім інший турнір та й правила можна підлаштовувати так, як зручно. Хоча зараз не слід звинувачувати суддю в упередженості чи в тому, що він просто хотів допомогти донеччанам забути про виліт з єврокубків – принаймні, така думка була найпопулярнішою на стадіоні під час та після матчу. Суддя прийняв сміливе рішення, а вірне воно було чи ні – то вже на розсуд Колліни. Якщо арбітр не заплямив честь мундира, то ми побачимо його вже в наступному турі. Якщо ж помилився – то не побачимо. Тому наразі візьмемо паузу і скористаємося біблійною фразою – не судіть і не судимі будете.

Тут справа в іншому – «Карпати», яким і так було несолодко, десь зрозуміли, що у спірних моментах суддя свистітиме на користь сильніших. А це давить на психіку і хоч додає агресії та спортивної злості, але не на довго. Після того як Фернандіньо реалізував свій зароблений пенальті, «Карпати» завелися і спробували вирівняти становище. Але «Шахтар» дуже швидко погасив всі спалахи активності. Господарі посипалися і грали вже на інерції. Натомість гості практично без супротиву змогли забити ще тричі – спершу Селезньов прекрасно розібрався в штрафному з Ощипком та Тлумаком, згодом він же скористався точним пасом від Шевчука. Мірча Луческу не дав йому оформити хет-трик (така нагода, мабуть, була б) і замінив на Адріано. А довершив розгром «Карпат» Мхітарян, шикарний гол якого затьмарив усі попередні промахи. Після цього «помаранчево-чорні» перетворилися на середньостатистичну команду Прем’єр-ліги і «Карпати» навіть могли забити один-два м’ячі, однак проблеми виникли і тут. Цього разу з власною реалізацією.

«Шахтар» у цьому матчі був сильніший – і це факт. Окрім цього гості були швидшими та менше губили м’ячі у простих ситуаціях. «Карпати» невдало зіграли в обороні, систематично губили своїх опонентів, дозволяли їм створювати гострі атаки. І навіть якщо претензії «зелено-білих» визнають справедливими, навіть якщо Вакса покарають за помилки, все-одно, «Карпатам» слід ще багато працювати над помилками. Бо «Шахтар» також може сказати: «А що суддя? Нам чистий гол не зарахували»…

Павло Кучеров, в.о. головного тренера «Карпат»

- На жаль, ми програли цей матч. По ходу гри нам було не просто, після того, як суддя призначив перший пенальті. Хоча певною мірою ми перевели гру в зручне для нас русло. Ми непогано почали обидва тайми. Але другий пенальті, на жаль, зламав нас психологічно. Хлопцям було важко повірити, що можна відігратися. Це й привело до такого результату. Справедливі були ці пенальті чи ні, але треба грати до кінця, щоб не доводити справу до такого рахунку. Бо ми професіонали, ми футболісти.

- Що з Голодюком?

- Перша інформація не є негативною. Цього разу у нього забій. Гравець «Шахтаря» пішов у нього прямою ногою, тому ми вирішили не ризикувати і замінити Олега. Сподіваюся, що все буде нормально і в Полтаві він зможе грати.

- Який зараз стан гравців?

- Подавлений. У роздягальні тиша. Але від завтра треба буде рухатися далі, розібрати цю гру, моменти, зробити висновки, щоб не повторювати помилки. Гравців треба вивести з того стану і готувати до «Ворскли».

- Скажіть свою думку про другий пенальті?

- Спробую сказати лише те, що нашвидкуруч устиг побачити. М’яч влучив у лікоть Мілошевіча. Лікоть знаходився перед грудьми. Якщо я не помиляюся, то згідно з правилами, коли рука знаходить м’яч – то це порушення правил. У даному випадку м’яч влучив в руку. Якби там не було ліктя, то влучив би в груди. Якби не було грудей – то полетів би собі кудись, але не в ворота. Мені здається, що не було там пенальті. Можна було продовжувати грати. Суддя в принципі не далеко був, але побіг до бокового радитися. Шальки терезів переважили на користь «Шахтаря». Ну, це ж не Ліга чемпіонів, не «Порту», не «Барселона». Я не хочу критикувати, говорити правильно вчинив суддя чи ні. Але варто звернути увагу на певні моменти важливі для всього українського футболу. Бо є футбол, в який грають по вівторках та середах, а є футбол, в який грають по суботах та неділях. Чим швидше це всі зрозуміють, тим більше користі буде для українського футболу. Усі від цього виграють.

- По вівторках грають по інших правилах?

- Ні, в інших турнірах.

Мірча Луческу, головний тренер «Шахтаря»

- Складно оцінювати гру, яка закінчилася з рахунком 0:5. Думаю, що цей результат не дуже й відповідає тому, що було на полі. Гра була набагато рівніша, ніж сам рахунок. Ми приїхали до Львова після вильоту з Ліги чемпіонів. Звичайно, всі гравці хотіли реабілітуватися і перед президентом, і перед нашими вболівальниками. У цьому плані я ними задоволений. Мої футболісти показали сьогодні характер. Швидше за все, це був найкращий матч, який ми зіграли цієї осені. Вибираючи склад на гру, я віддавав перевагу бійцям, бо знав, що з «Карпатами» у Львові у нас зазвичай бувають складні ігри і що наш суперник - бійцівська команда. Якщо не брати до уваги голи, то гра була досить рівною. Але ми створили більше моментів, і реалізація у нас була, напевно, кращою. Нам певною мірою пощастило, бо «Карпати» грали у футбол, який нам підходить. Тобто у відкритий футбол. Їхня оборона моментами розташовувалася в середині поля, і нам було легко входити у вільні зони. Захисники «Карпат» ризикували, а ми використовували швидкість наших атакуючих гравців – Вілліана, Мхітаряна та Дугласа.